Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in urb_a,
Ігор Гулик
ihorhulyk
urb_a

Незалежність еліт

Originally posted by ihorhulyk at Незалежність еліт
1
Ілюстрація: sin4enko.jimdo.com

Один з ідеологів політичного ісламізму, доволі цікавий сучасний філософ, яких, власне, мало, оскільки ледь не уся ця компанія кинулася у креативні вибрики, а не у притаманне філософам споглядально-медитативне пояснення усього, що відбувається, – так от, Гейдар Джемаль якось спробував конспективно уклати те, що маємо з сучасними елітами. Він цілком резонно зауважує, що давнє розуміння правлячої верхівки базувалося на аналогово-символічних уявленнях – тобто, земний триб життя, його устрій віддзеркалював небесний лад. Отже, еліта була гарантом етичного аспекту соціуму і відповідала за все. Нове уявлення про „касту обраних” передбачає, за Джемалем, повну незалежність супер-еліт від будь-яких пертурбацій і криз у спільноті; вони недосяжні ні для житейського моря, ні для історичних негод. Згідно із цією моделлю, жодні війни та революції не можуть загрожувати становищу правителів, які утримують стабільну родову наступність, так би мовити, „на віки вічні”. З іншого боку, ці владці апріорі не можуть бути відповідальними за проблеми світу „смертних”.
Якщо кинути побіжний погляд на те, що відбувається нині, то твердження ісламського ідеолога таки не позбавлене хиб. Хоча, якщо взяти до уваги, що регіональні еліти „третіх країн” аж ніяк не грішать причетністю до „супер-еліт”, то природний порядок таки дотримано.
З іншого боку ми є свідками цілої низки гучних скандалів, – з екс-директором Всесвітнього банку Вулфовіцем, з екс-президентом Ізраїлю Моше Кацавом, зрештою, із Берлусконі та ще з легіоном високопосадовців, – яких донедавна не торкалися жодні правничі нагінки, не зважаючи на несумісність їхніх учинків з, якщо бажаєте, посадовими обов’язками цих осіб. Я вже не кажу про безкарність українських діячів з парадоксами і несуразностями цього процесу.
У цьому – дивні аналогії нинішнього „демократичного” устрою з банальним тоталітаризмом. Принаймні, виправдання для свавільщини. таке ж. Адже принципова сутність тиранії, за нашим автором, у тому, що людину спонукають кинути свою справу і займатися іншою. Тільки інструменти примусу змінилися – замість батога нині мотивацією виступає ідеологія.
„Люди несуть на вівтар відчуження на користь „Системи” все своє життя, щиро забуваючи про свій приватний інтерес... Але справжнє іго починається тоді, коли „Система” не потребує ідеології, аби психологічно мотивувати відчуження в ім’я “загального”.
Якось один зі свідків похорону останнього Командира УПА Василя Кука в Красному розповів мені малоймовірну, зате цілком реальну річ. За кількасот метрів від об лаштованого в селі упівського меморіалу зберігся скромний пам’ятник совєтським солдатам, на якому ще можна розгледіти слова російською: “Павшим за освобождение нашей Родини”. Керує районом висуванець політичної сили, яка перебрала бренд найвідданішої ідеям націоналістичної організації. Коли заїжджі гості його запитали про причини такого непорозуміння, він відповів, що не раз „давав приписи” місцевій громаді.
Комунікаційні канали між містечковими елітами і спільнотами хуторів та сіл обмежуються схожими приписами, на зразок тих, що містили хрущовські рознарядки коли й скільки сіяти. Ті ж канали на рівні держави регламентовані зверненнями до публіки напередодні виборів, відтак вони закриваються до наступного електорального акту.
Але біда не тільки у пасивності влади. Біда у тім, що громадяни чекають її „приписів” і навіть не припускають можливості власної ініціативи. Так формується контекст незалежності еліт, і вони послуговуються цим привілеєм, не замислюючись навіть над перспективою позбутися його.
Ігор Гулик

Независимость элит
Один из идеологов политического исламизма, довольно интересный современный философ, которых, собственно, мало, поскольку едва ли не вся эта компания бросилась в креативные штучки, а не в присущее философам созерцательно-медитативное объяснения всего происходящего, - так вот, Гейдар Джемаль как-то попытался конспективно изложить то, что творится с современными элитами. Он вполне резонно замечает, что устоявшееся понимание правящей верхушки базировалось на аналогово-символических представлениях - то есть, земной образ жизни, его устройство отражали небесный порядок. Элита была гарантом этического аспекта социума и отвечала за все. Новое представление об "касте избранных" предусматривает, согласно Джемалю, полную независимость супер-элит от любых пертурбаций и кризисов, они недосягаемы ни для житейского моря, ни для исторических невзгод. Согласно этой модели, никакие войны и революции не могут угрожать положению правителей, которые удерживают стабильную родовую преемственность, так сказать, "во веки веков". С другой стороны, эти властители априори не могут быть ответственны за проблемы мира "смертных".
Если бросить беглый взгляд на то, что происходит сейчас, то утверждение исламского идеолога не лишено недостатков. Хотя, если принять во внимание, что региональные элиты "третьих стран" отнюдь не грешат причастностью к "супер-элитам", то естественный порядок все же соблюден.
С другой стороны мы являемся свидетелями целого ряда громких скандалов, - с экс-директором Всемирного банка Вулфовицем, с экс- президентом Израиля моше Кацавом, наконец, с Берлускони и еще с легионом чиновников, - которых до недавнего времени не касались никакие юридические "проработки", несмотря на очевидную несовместимость их поступков с, если хотите, должностными обязанностями этих лиц. Я уже не говорю о безнаказанности украинских деятелей, парадоксальными и несуразнызными.
В этом - странные аналогии нынешнего "демократического" ​​устройства с банальным тоталитаризмом. По крайней мере, оправдание беспредела такое же. Ведь принципиальная сущность тирании, согласно нашему автору, в том, что человека побуждают бросить свое дело и заниматься другим. Только инструменты принуждения изменились - вместо кнута сейчас мотивацией выступает идеология. "Люди несут на алтарь отчуждения в пользу "Системы" всю свою жизнь, искренне забывая о своем ​​частном интересе... Но настоящее иго начинается тогда, когда "Система" не требует идеологии, чтобы психологически мотивировать отчуждение во имя "общего".
Как-то один из свидетелей похорон последнего командира УПА Василия Кука в селе Красном рассказал мне странную, зато вполне реальную вещь. В нескольких метрах от обостроенного в селе упивского мемориала сохранился скромный памятник советским солдатам, на котором еще можно разглядеть слова на русском: "Павшим за освобождение нашей Родины". Руководит районом выдвиженец политической силы, самой преданной идеям националистической организации. Когда заезжие гости его спросили о причинах такого "недоразумения", он ответил, что не раз "давал предписания" местной общине.
Коммуникационные каналы между местечковыми элитами и общинами хуторов и сел ограничиваются похожими предписаниями, вроде хрущевских разнарядок когда и сколько сеять. Те же каналы на уровне государства регламентированы обращениями к публике накануне выборов, поэтому они закрываются до следующего электорального акта.
Но беда не только в пассивности власти. Беда в том, что граждане ждут ее "предписаний" и даже не предполагают возможности собственной инициативы. Так формируется контекст независимости элит, и они пользуются этим преимуществом, не задумываясь даже над перспективой лишиться ее.
Игорь Гулык
Subscribe
promo urb_a june 20, 2014 14:13
Buy for 200 tokens
Поскольку от российского "СУПа", контролирующего livejournal.com, вполне можно и нужно ждать цензуры, в т.ч. и в такой форме, как безосновательное закрытие украинских блогов и сообществ, то должен уведомить вас, что в случае закрытия данного сообщества или вашего личного блога, вы можете вновь…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment