Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in urb_a,
Ігор Гулик
ihorhulyk
urb_a

Віковий ценз революції

Originally posted by ihorhulyk at Віковий ценз революції
1
Ілюстрація: vesti.ua

Не Ваше покоління стало солдатами
у цьому абсурдному протистоянні.
Генерали від політики зробили «гарматним м’ясом»
покоління ваших батьків і дідів. Розділяючи і володарюючи
відповідно до відомого принципу.
Українська чи російська?
УПА чи Червона армія?
Голодомор?
Тепер черга нової теми:
ЄС — Митний союз?
Святослав Вакарчук. Звернення до молодих

Кажуть, що політики – особливий підвид людської породи, здатний еволюціонувати і адаптуватися (свіжий приклад - повернення в Україну Хорошковського). Не стверджуватиму, що воно дійсно так, оскільки для української спільноти поняття політики обмежене часом і досвідом незалежності. Ба більше, значну частину цієї короткої, порівняно з цивілізаційним процесом, дистанції нам довелося долати з діячами старої доби, тому мати їх за повноцінних, самостійних політиків – явно завищена планка. Вони радше – добрі номенклатурники, а, як на мене, це означає доволі узалежнений статус виконавця чужих рішень, чужої волі і, далебі, чужих захцянок.
Я також не наполягаю на тому, що серед українського політикуму усі мазані одним миром. Є, звичайно, носії нових ідей, самодостатні особистості, але загальний контекст послуху перед вищим начальством, тим паче сформований, як правило, колективними рішеннями, вбраними у шати істин в останній інстанції, змушує і їх мімікрувати, вдаватися до сумнівних компромісів, класти на шальки терезів кар’єру і зраду власних переконань.
Є ще одна, вельми знакова для періоду первісного дикого капіталізму, річ – матеріальні статки. Лише наївні сподіваються на домінанту ідеального, на пріоритет загальнонаціональних, доволі туманних інтересів. Дозволити собі розкіш діяти саме з таких мотивів можуть лише ті, хто або вже здобув усе, що міг здобути, або викинуті за межі кола ухвалення рішень, тобто позбавлені влади, а, отже, можливостей поділу загального пирога.
Звичайно, вважати, що так буде завжди, було б вельми легковажним. Однак у політиці поціновується момент перемоги, а не момент перспективи. Перемога зараз, будь-якою ціною, затуманює очі її здобувачам, вони діють співзвучно хвилевим настроям більшості, не завдаючи собі праці поміркувати бодай на крок, на рік уперед. Ті, хто завбачливо прогнозує суспільні зміни, залишаються серед висміяних переможцями, і змушені чекати, коли ж те, що вони сповідували, стане реальністю.
Цікава тенденція простежується в Україні вже упродовж семи-восьми років: 55 відсотків тих, хто ходять на виборчі дільниці, є пенсіонерами. Відповідно, вибір ґрунтується на світосприйнятті старшого покоління і лише наполовину (меншу, звичайно) враховує бачення тих, хто до наступних календарних перегонів стане найпродуктивнішим елементом вітчизняної спільноти. Молодь, - та, що на Майдані та поза ним, формує свій порядок денний. Але... Отих 55 відсотків, які є носіями, м’яко кажучи, архаїчного мислення, давніх сутнісних штампів та почасти скомпрометованих ідеологем, диктують і стиль поведінки головних політичних гравців. Найцікавіше, що на тотальну брехню реагує відповідний електорат, звиклий до «політичної» неправди, аби відтак черпати з невиконаних і безпідставних обіцянок своє невдоволення.
Та тепер політики мусять змінитися, запровадити "віковий ценз" для своїх месиджів. Покоління Майдану не вибачить їм зацикленості на минулому.
Ігор Гулик

Возрастной ценз револиции

Не Ваше поколение стало солдатами
в этом абсурдном противостоянии.
Генералы от политики сделали «пушечным мясом»
поколение ваших отцов и дедов. Разделяя и властвуя
за известным принципом.
Украинский или русский?
УПА или Красная армия?
Голодомор?
Теперь очередь новой темы:
ЕС — Таможенный союз?
Святослав Вакарчук. Обращение к молодым
Говорят, политики - особый подвид человеческой породы, способный эволюционировать и адаптироваться (свежий пример - возвращение в Украину Хорошковского). Не буду утверждать, что это действительно так, поскольку для украинцев понятие политики ограничено временем и опытом независимости. Более того, значительную часть этой короткой, по сравнению с цивилизационным процессом, дистанции нам пришлось преодолевать с деятелями старой эпохи, поэтому считать их полноценными, самостоятельными политиками - явно завышенная планка. Они скорее - хорошие номенклатурщики, а, по-моему, это означает довольно зависимый статус исполнителя чужих решений, чужой воли и, право, чужих прихотей.
Я также не настаиваю на том, что среди украинского политикума все мазаны одним миром. Есть, конечно, носители новых идей, самодостаточные личности, но общий контекст послушания перед высшим начальством, сформированный, как правило, коллективными решениями, наряжеными в одежды истин в последней инстанции, заставляет и их мимикрировать, прибегать к сомнительным компромиссам, ставить на чашу весов карьеру и предательство собственных убеждений.
Есть еще одно, весьма знаковое для периода первоначального дикого накопления капитала, дело - материальный достаток. Только наивные надеются на доминанту идеального, на приоритет общенациональных, довольно туманных интересов. Позволить себе роскошь действовать именно по таким мотивам могут только те, кто или уже получил все, что мог получить, или же выброшен из круга принятия решений, то есть лишен власти, а, следовательно, возможностей распила общего пирога.
Конечно, считать, что так будет всегда, было бы весьма легкомысленным. Однако в политике ценится момент победы, а не момент перспективы. Победа сейчас, любой ценой, затуманивает взгляд ее соискателей, они действуют созвучно сиюминутным настроениям большинства, не причиняя себе труда просчитать все хотя бы на шаг, на год вперед. Те, кто предусмотрительно прогнозирует общественные изменения, остаются среди высмеянных победителями, и вынуждены ждать, когда же то, что они исповедовали, станет реальностью.
Интересная тенденция прослеживается в Украине уже на протяжении семи -восьми лет: 55 процентов тех, кто ходит на избирательные участки, - пенсионеры. Соответственно, выбор основывается на мировосприятии старшего поколения и лишь наполовину (меньше, конечно) учитывает видение тех, кто в следующей календарной гонке станет самым активным элементом общества. Молодежь, - та, которая на Майдане и вне его, формирует свою повестку дня. Но... Те 55 процентов носителей, мягко говоря, архаического мышления, старых сущностных штампов и отчасти скомпрометированных идеологем, диктуют и стиль поведения главных политических игроков. толкая их к невиданному популизму, откровенно лживым обещаниям, сдобренных эмоциональной риторикой. Самое интересное, что на тотальную ложь реагирует соответствующий электорат, привыкший к «политической» лжи, чтобы затем черпать из невыполненных и безосновательных обещаний свое недовольство.
Но теперь политики должны измениться, внести "возрастной ценз" для своих мессиджей. Поколение Майдана не простит им зацикленности на прошлом.
Игорь Гулык
Subscribe
promo urb_a june 20, 2014 14:13
Buy for 200 tokens
Поскольку от российского "СУПа", контролирующего livejournal.com, вполне можно и нужно ждать цензуры, в т.ч. и в такой форме, как безосновательное закрытие украинских блогов и сообществ, то должен уведомить вас, что в случае закрытия данного сообщества или вашего личного блога, вы можете вновь…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments